ШЕЙХ (20.02.11 – 12.11.11)
Найкращий друг, товариш, член сім'ї.
Пам'ятаю, люблю, сумую
ВИБАЧ!!!
Твої очі. Твоє звичне гурчання рано-вранці і пізно ввечері. Твій проводжаючий погляд біля дверей ранком, і радісне тертя біля ніг після повернення з роботи. Що може бути краще?! Але тебе більше нема. Ти двічі уникав смерті, чіплявся за життя, дерся і на зло всім виживав. Вибач за все мій любий друже. Краще за тебе вже не буде ніколи. Ти назавжди залишишся у моєму серці, у моїй душі, житті. Хоча це буде вже не те життя. Твій погляд – трохи здивований, трохи з докором. У свої неповні 9 місяців ти виглядаєш по-дорослому. Випадкові зустрічні захоплено і з заздрістю дивляться на тебе, і гордість за те, що ти маєш, дає мені крила... давала. Твій догляд обрізав ці крила назавжди.
Пробач мені. … Знову і знову повторюватиму ці слова. Тяжкість втрати вічним каменем лягла на серце. Ти був… і назавжди залишишся найкращим другом, членом сім'ї. Гіркота втрати випалила слід на серці і залишила вічну пам'ять.